Автор: Управління культури Бориспільської міської ради.
Якби зібрати всі сльози, пролиті українцями, у яких проклята війна забрала найцінніше – рідних людей, то можна було б могутньою річкою залити те рашистське кодло. І ніколи вона не відмиє той страшний злочин, який нині вчиняють окупанти, а голоси та образи невинно убієнних українців будуть праведним відлунням через роки, століття…
З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №7 (нині Бориспільський ліцей «Альта»), старшина, кулеметник 48-річний Вячеслав ПОЛІЩУК з Борисполя.
Надзвичайно добрий, щирий, відповідальний, турботливий, працьовитий, надійний, вірний товариш, прекрасний сім’янин – таким назавжди запам’ятають Вячеслава рідні, друзі, колеги та всі, хто знав його особисто. А таких дуже багато, адже він ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував близьких теплим словом чи мудрою порадою.
У мирному житті захоплювався риболовлею, зварювальною справою, мріяв про мотоцикл. Та найбільшою цінністю для Вячеслава була його родина: кохана дружина та їхні діти – син та донечка. Мріяв разом переїхати до приватного будинку... Та не судилося...
У перший день повномасштабного вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Вячеслав відвіз у безпечне місце дружину та донечку, яких дуже любив та завжди піклувався.
А сам відразу повернувся до міста та разом з сином добровільно стали на захист рідної землі – спочатку виганяли окупантів з Київщини (безпосередньо брав участь у зачистці міста Ірпінь), а потім – пекельний схід…
Як люблячий батько, дуже хвилювався за сина, який щодня був під ворожими обстрілами на передовій, тому часто писав йому повідомлення та з трепетом чекав у відповідь синове: «Живий…». Хвилювався, підтримував і надзвичайно гордився сином – справжнім чоловіком, мужнім, відважним, принциповим.
Тож коли потрібно було виходити на передові позиції, попри проблеми зі здоров’ям та необхідну реабілітацію, Вячеслав без вагань та роздумів приєднався до побратимів і пішов у свій останній бій…
30 липня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу противником на Донеччині життя нашого Героя обірвалося…
У важкому стрілковому бою разом з побратимами старшина Поліщук до останнього тримав свої позиції, на які вже зайшов ворог. Ворог був успішно знищений нашими бійцями. Тому розгнівані окупанти, яким не вдалося досягти бажаного, накрили позиції наших бійців з артилерії...
Тепер Вячеслав тримає над нами небо і ангелом-охоронцем буде оберігати свого сина, який відважно продовжує захищати кожного з нас…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
Церемонія прощання відбудеться 6 серпня 2023 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)
Громадо! Просимо провести всім разом в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Гідно вшанувати пам’ять – це найменше, що ми, українці, можемо зробити для наших Героїв, які віддають найцінніше – життя!
Герої не помирають!