Автор: Управління культури Бориспільської міської ради.

 Матусю, не плач!... Я вже їду додому...
Сьогодні моя закінчилась війна... (с)

  У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Харківщині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, старший солдат, старший стрілець оператор механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 34-річний Олександр БОРИКОВ.
   Церемонія прощання з Героєм відбудеться 15 серпня 2024 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
   А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)
 Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
  Олександр Олександрович Бориков народився 21 березня 1990 року у місті Єнакієве Донецької області. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до Донбаської державної машинобудівної академії у м. Краматорськ.
   У 2014 році, коли росія розпочала злочинну окупацію української Донеччини, Олександр разом з родиною був змушений залишити все і виїхати, бо ж завжди підтримував Україну і вірив, що зовсім скоро зможе повернутися до рідного краю. Приїхавши до Борисполя, довелося розпочинати все з самого початку: пошуки житла, роботи, свого призначення. Спочатку проклята війна забрала у нашого Героя дім, друзів, роботу, а сьогодні – нещадно обірвала його життя.
  Цілеспрямований, турботливий, добрий, щирий, працьовитий Олександр хоч і наймолодший у сім’ї, та завжди був надійною опорою і підтримкою для найрідніших. Адже родина і Батьківщина – найцінніше, що він мав і цінував понад усе.
Вів здоровий спосіб життя, займався спортом, полюбляв їздити на велосипеді (за сприятливої погоди міг на двоколісному поїхати на роботу до столиці) та спуски на каяках. У вільний час грав на барабанах.
  Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, мирної, незалежної України працював головним інженером на Дарницькому хіміко-фармацевтичному заводі. Попри можливість бронювання, Олександр казав колегам, що як тільки прийде повістка – ховатися не буде. І дотримав свого слова: у жовтні 2023 року вступив до лав Збройних Сил України.
Піклуючись про рідних, ніколи не скаржився і постійно заспокоював, що все добре, аби вони не хвилювалися.
 У червні 2024 року вдалося приїхати у відпустку, а сьогодні повернувся додому назавжди… на щиті.
   11 серпня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу зі сторони противника на Харківщині життя нашого захисника обірвалося…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...    
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!  

Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради