Автор: Бориспільський державний історичний музей.

САРАЖИНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Солдат-хімік 2-го відділення радіаційної та хімічної розвідки взводу РХБЗ батальйону забезпечення бригади швидкого реагування в/ч 3018 Національної гвардії України. Олексій Саражинський мав псевдо «Льоня».

Народився 25. 06. 1999 р. в с. Кучаків Бориспільського р-ну Київської обл. Закінчив Кучаківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів імені гетьмана Івана Сулими. По закінченні даного навчального закладу вирішив продовжити навчання в Київському національному університеті імені Михайла Драгоманова на історико-філософському факультеті. 2020 р. отримав диплом учителя історії. Своїм одногрупникам Олексій запам’ятався як щира, добра і патріотично налаштована людина.

За спеціальністю не працював. Нетривалий час мав роботу в київському «Макдональдсі» та інших організаціях.

У жовтні 2020 року підписав контракт із ЗСУ на три роки. З чималої кількості претендентів був запрошений до Бригади швидкого реагування Національної гвардії України в/ч 3018, яка тоді базувалася біля м. Гостомель. Три місяці удосконалював знання у м. Золочів Львівської обл. безпосередньо з кваліфікації «Радіаційний, хімічний та біологічний захист».

23 лютого їхній взвод прибув до Сєверодонецька і став брати участь у боях. Олексій загинув 12. 04. 2022 у м. Рубіжне Сєверодонецького району Луганської області від чисельних вогнепальних поранень грудної клітки.

Нагороди: Указом Президента України № № 409/2022 від 15. 06. 2022: «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

(https://www.president.gov.ua/documents/4092022-42857).

Похований у с. Кучаків Бориспільської ОТГ на місцевому кладовищі.

В Олексія залишилися мати – Саражинська Любов Володимирівна, сестра – Саражинська Катерина (студентка), батько з родиною не проживав.